Якість питної води та вплив її на здоров’я населення
Як відомо, стан організму людини залежить від чистоти повітря, способу життя, якості харчових продуктів та питної води. Забруднена питна вода згубно впливає на здоров’я людини. Мільярди вірусів і бактерій, які можуть міститися у воді призводять до епідемій, спалахів інфекційних захворювань, а токсичні речовини – до масових отруєнь.
Питна вода та її якість істотно впливають на всі фізіологічні та біохімічні процеси, що відбуваються в організмі людини, на стан її здоров’я. Отже, можна стверджувати, що якісні характеристики води, рівень її забруднення впливає на стан захворюваності населення.
У відповідності до вимог ДСанПіНу 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» питна вода повинна відповідати таким гігієнічним вимогам: бути безпечною в епідемічному та радіаційному відношенні, мати сприятливі органолептичні властивості та нешкідливий хімічний склад.
Головним критерієм безпеки питної води в епідемічному відношенні є повна відсутність у воді шкідливих мікроорганізмів – збудників захворювань.
Для оцінки якості води в санітарній практиці користуються бактеріологічними показниками. Одним із показників бактеріального забруднення є кишкова паличка. Відомо, що кишкова паличка у порівнянні з іншими мікробами найбільш стійка у зовнішньому середовищі. Саме ця властивість кишкової палички використовується в якості санітарно-бактеріологічного показника забруднення води. Водночас, коли йдеться про сільські території, здебільшого, забруднена нітратами та бактеріями вода – провина самих господарів. Передусім, нітрати є ознакою органічного забруднення водоносного горизонту – або використовують азотовмісні органічні добрива, або це є фекальне забруднення водоносного горизонту. Джерелом забруднення є вигрібні ями, негерметичні септики або ємності для збору рідких відходів, гноєсховища, місця утримання худоби тощо. Люди самі створюють такі умови, адже це, як правило, приватна територія.
Вживання води питної, яка містить понад нормовану кількість нітратів, може призвести до захворювання, яке називається водно-нітратна метгемоглобінемія. Дане захворювання обумовлене значним підвищенням вмісту метгемоглобіну в крові, який утворюється внаслідок токсичної дії нітратів на гемоглобін, що призводить до кисневого голодування тканин (гіпоксії). Групи підвищеного ризику становлять немовлята віком до 1 року, які перебувають на штучному вигодовуванні (коли суміші готуються на воді з високою концентрацією нітратів). Також чутливі до нітратів особи похилого віку, хворі на анемію та люди, які страждають захворюваннями дихальної та сецево-судинної системи.
Тому, власникам шахтних колодязів для попередження негативного впливу нітратів на здоров’я населення та запобігання виникненню отруєнь і захворювань, пов’язаних з водно-нітратною метгемоглобінемією, необхідно:
- не вживати питну воду із колодязів і каптажів, в яких вміст нітратів перевищує нормативні показники (50 мг/л). Особливо це стосується дітей та вагітних жінок! Для приготування їжі та питних цілей дітей до 3-х років використовувати чисту від нітратів питну воду;
- дотримуватися гігієнічних вимог при облаштуванні та експлуатації колодязів (ізолювання стін колодязів, облаштування навколо нього глиняного замка, огородження, облаштування навісу та кришки, наявність відра загального користування тощо). Відповідно до санітарних вимог, колодязі не менше 1 разу на рік необхідно чистити, а саме: відкачувати воду, чистити стінки металевими щітками від нальоту і дно від осаду, зайвих речей, які могли потрапити випадково до криниці, з подальшою дезінфекцією. Після чого воду необхідно знову відкачати і користуватися колодязем уже після наступного заповнення та проведення лабораторного контролю питної води;
- територію поблизу колодязя (свердловини) утримувати в чистоті та організовувати відведення поверхневого стоку;
- з обережністю застосовувати в сільському господарстві та приватному секторі мінеральні чи органічні добрива;
- місця влаштування колодязів (свердловин) слід розташовувати на незабрудненій та захищеній території, яка знаходиться вище за течією ґрунтових вод на відстані не менше ніж 30 м від магістралей з інтенсивним рухом транспорту та не менше ніж 50 м (для індивідуальних колодязів – не менше ніж 20м) від вбиралень, вигрібних ям, споруд та мереж каналізації, складів добрив та отрутохімікатів, місць утримання худоби та інших місць забруднення ґрунту та підземних вод.
Категорично заборонено використовувати воду з криниць і каптажів, у яких вміст нітратів перевищує нормативні показники. Слід не забувати, що забруднена нітратами вода навіть у смертельних дозах — чиста, прозора, без запаху і видимих домішок, звичайна за смаком. Кип’ятіння забрудненої нітратами води не зменшує, а збільшує її токсичність!
Пріоритетом для покращення якості питної води є: оновлення та удосконалення систем водопостачання, упорядкування зон санітарної охорони джерел питного водопостачання на водозаборах, будівництво і реконструкція водоочисних систем з використанням нових технологій.
Власники та балансоутримувачі джерел централізованого водопостачання повинні здійснювати систематичний виробничий контроль безпечності та якості питної води від місця водозабору до місця її споживання, відповідно до вимог санітарних норм.
Підводячи підсумок, слід зазначити, що єдиним способом оцінити якість та безпечність питної води є проведення лабораторних досліджень. Адже мікробне забруднення, чи значна кількість певних хімічних домішок не змінюють суттєво органолептичних властивостей води (смак, запах, колір), а відповідно і не виникне підозри щодо її безпечності, але це може негативно вплинути на здоров’я людини.
Бережіть себе і своє здоров’я. Будьте впевнені у якості питної води, яку Ви споживаєте.
