Історична довідка про Теофіполь

     Вперше Теофіполь під назвою Камень, як одна із фортець опорних пунктів литовських феодалів на півдні Волині, згадується в дарчому акті великого князя литовського Вітовта від 20 липня (7 серпня за новим стилем) 1420 р.

     У XVI ст. Каменем володіли поміщики Чолганські, тому містечко стали називати Чолганським Каменем, щоб відрізнити його від інших однойменних населених пунктів. Пізніше в народі закріпилась назва Човган.

     Поміщик О. Синюта у 1681 році продав Човган польському магнатові гетьману краківському Станіславу-Яну Яблоновському, а згодом його успадкував син Олександр-Ян Яблоновський. Після смерті Олександра-Яна Чолганом володіла його дружина княгиня Теофілія Яблоновська. На місці старовинного замку вона спорудила розкішний палац. З метою поширення католицької віри поміщиця у 1736 році побудувала в Човгані костьол і двоповерховий монастир тринітаріїв.

     У 1739 році вона перейменувала Човган на Теофіполь, що у перекладі з грецької мови Теос означає Бог, а поль – місто.

     Отже, Теофіполь – це Боже місто, або, як записала княгиня у заповіті про перейменування від 30 січня 1739 році: «Богові миле місто». Саме Яблоновські перетворили Теофіполь на одне із кращих містечок на Волині.

     У березні 1923 р. Теофіполь став центром новоутвореного району. Почалася перебудова сільського господарства, перехід його на рейки колективного господарювання.

     У 1926 р. збудували маслозавод. З 1937 р. почала діяти державна електростанція. Також було споруджено злітний майданчик для літаків. Відкрито початкову і дві семирічних школи для дорослих.

     У 1933 р. в Теофіполі збудовано будинок культури. А у 1930 р. містечко радіофіковано.

     Мирне життя перервав напад гітлерівської Німеччини на СРСР. 5 липня 1941 р. гітлерівці штурмували Теофіполь, а 6 липня 1941 р. - захопили. Окупанти створили у містечку концтабір, куди зганяли населення. Згодом 277 юнаків і дівчат вивезли в Німеччину.

     4 березня 1944 р. війська Першого Українського Фронту, зокрема танкісти Українського Уральського добровільного танкового корпусу і частини 8 гвардійської стрілецької дивізії, разом з партизанами визволили селище.

     У післявоєнні роки почало розвиватися сільське господарство, відбудовувалися промислові підприємства, заклади охорони здоров’я, освіти, культури.

     У 1959 р. Теофіполь віднесено до селища міського типу.
     У 1973 р. був споруджений сирзавод. А у 1975 р. побудований цукровий завод, який увійшов до числа чотирнадцяти найважливіших будов республіки колишнього СРСР. Біля заводу виросло гарно впорядковане селище. Тут побудовані багатоквартирні будинки, індивідуальні будинки. В селищі цукрового заводу у 1994 р. збудовано православну церкву ім. Іоана Кронштадтського. У 2003 р. побудовано культурно-спортивний комплекс.
Головною вулицею смт. Теофіполь є вулиця Небесної Сотні (Леніна), на якій розташовані адмінприміщення, установи та організації району.

     На площі Героїв Майдану (центральна площа) селища на честь 200-ліття християнства і народження Ісуса Христа у 1993-2001 роках збудовано православний Свято-Покровський храм.

     В селищі також є інші храми та діють релігійні громади, саме:
• «ПАРАФІЯ «ПОКРОВИ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ» Української православної церкви - Київського патріархату;
• Українська греко-католицька церква;
• «Парафія Пресвятої Трійці Кам’янець-Подільської дієцезії Римсько-католицької церкви» Римсько-католицької церкви;
• Церква євангельських християн - баптистів;
• Християн віри євангельської-п’ятидесятників;
• Церква адвентистів сьомого дня;
• Юдейська релігійна громада

     У смт. Теофіполь побуд овано комбінат побутових послуг, продовольчі магазини, автовокзал, центральна районна лікарня, три загальноосвітніх школи І-ІІІ ст., три дошкільних навчальних заклади, аграрний ліцей, художня, музична школи, центральна районна бібліотека, районна дитяча бібліотека.