Пересопницьке Євангеліє УКРАЇНСЬКА ПЕРШОКНИГА - незмінний атрибут президентських інавгурацій
"Нам є чим пишатися: 30 неймовірних фактів про Україну"
У цьому році українській Першокнизі виповнюється вже 465 років Пересопницьке Євангеліє як розпочались роботи над створенням Першокниги та 460 років із часу завершення робіт із її написання.
Її достають зі сховища лише раз на кілька років. Але це абсолютно виправдано через її вік та її виняткову цінність. Вона стала незмінним атрибутом усіх президентських інавгурацій, які знала Україна.
Українська Першокнига — Пересопницьке Євангеліє — має для українців колосальне значення. Це безцінна унікальна пам'ятка, яка засвідчила ще у XVII ст. прагнення нашого народу читати і чути Святе Письмо рідною мовою.
Пересопницьке Євангеліє з’явилося завдяки жінці — княгині Анастасії Заславській-Гольшанській, яка після смерті свого чоловіка прийняла чернецтво, стала ігуменею і благословила ченців на переклад Євангелія із книжної церковнослов’янської на зрозумілу для простого люду тогочасну народну українську мову. Вона була замовником, організатором та фундатором проекту.
Про творців Книги дізнаємося із самого рукопису: у Післямові докладно описується коло людей, причетних до його створення. Писарями були монахи Григорій та Михайло, а також учень писаря Михайла. Імена художників Пересопницького Євангелія залишились невідомими.
За змістом цей рукопис — Чотириєвангеліє, яке призначалося для богослужіння. На початку книги вміщена Наука читання. Текст кожного Євангелія поділено на глави, кожна з яких починається з короткого викладу змісту наступної глави — сумарія та зачала, до яких належать так звані вкази — коли читати певний євангельський текст, що розміщені на нижніх полях. Постійно наявні глоси — українські лексичні відповідники до слів оригіналу, які виділені рамочкою.
Оскільки книгою активно користувалися впродовж століть, палітурку (оправу) рукопису довелося міняти кілька разів. Ту, що дійшла до нас, було виготовлено у 1701 р., коли гетьман Іван Мазепа вирішив подарувати Євангеліє Переяславському кафедральному собору, який він побудував та прикрасив власним коштом.
Під час Другої світової війни книгу вивезли до Уфи, де вона зберігалася у приміщенні історико-краєзнавчого музею. У повоєнні роки видання повернулося на батьківщину, до Києва. Довго лежало на звалищі під сходами в одному з приміщень Києво-Печерської лаври, поки його не ідентифікували. У 1948 р. передали на зберігання до теперішнього Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського, де пам'ятка зберігається і донині.
Пересопницьке Євангеліє — це унікальна українська Першокнига, це справжній духовний скарб. Адже це — Слово Боже, а значить — джерело знання, істина, це добро та любов, лагідність і милосердя, це зміст і віра, це минуле, сучасне і майбутнє. Це історія кожного з нас та шлях до вічноі радості — спасіння Богом людини.
