Теофіпольська селищна рада

Сьогодні, 1 квітня 2026 року, минає три роки з дня, коли на Бахмутському напрямку обірвалося життя нашого земляка, молодшого сержанта Миколи Васильовича Ментуха. Він не був професійним військовим, але став професійним захисником, коли країна покликала на допомогу.

Микола народився на Теофіпольщині, у селі Воронівці, в багатодітній родині, де змалечку знали ціну праці. Все його життя було пов’язане з землею та турботою про близьких. Живучи в Мар’янівці, він працював у місцевій агрофірмі, а вдома був справжнім господарем: тримав коней, худобу, дбав про затишок.

«Працьовитий і хазяйновитий» — так про нього згадують односельці. Микола встигав усе: і роботу виконати, і доньку виховати, і радіти першим крокам маленької онуки. Проте восени 2022 року звичний ритм життя змінив військовий однострій.

19 жовтня 2022 року Микола Ментух був мобілізований. Як інспектор прикордонної служби та оператор вогневої секції, він став частиною «сталевого кордону» на найгарячіших ділянках фронту. Спочатку — Часів Яр, потім — пекло Бахмута.

Микола загинув 1 квітня 2023 року. Загинув, захищаючи право своєї онуки жити у вільній країні, а своєї родини — спокійно працювати на рідній землі.

За особисту мужність і самовідданість Миколу Васильовича посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Ця державна нагорода — лише символ тієї безмежної вдячності, яку ми маємо нести крізь роки.

Микола похований у Мар’янівці, де кожен куточок пам’ятає його руки. Два роки минуло, але біль втрати не вщухає. Сьогодні ми схиляємо голови перед подвигом молодшого сержанта Ментуха.

Вічна пам’ять Герою! Низький уклін родині за справжнього чоловіка та патріота.