Теофіпольська селищна рада

Минув рівно рік з того дня, як зупинилося серце нашого земляка, захисника та відданого своїй справі фахівця — Андрія Васильовича Осіпчука. 8 квітня 2025 року він відійшов у вічність, залишивши по собі добрі справи та невгамовний біль у душах тих, хто його знав.

Андрій народився 21 липня 1971 року в селі Карабіївка. Зі шкільних років у Карабіївській та Гаврилівській школах він проявляв неабиякі здібності до точних наук. Це покликання привело його до фізико-математичного факультету Кам’янець-Подільського педінституту.

Його професійний шлях був прикладом стабільності та високої кваліфікації. 21 рік він віддав роботі в Ощадбанку, де його пам’ятають як безвідмовного інженера та надійного колегу. Пізніше він дбав про безпеку інших, працюючи інженером з охорони праці в Теофіпольському центрі первинної медико-санітарної допомоги.

Наприкінці 2024 року, коли країна потребувала захисту, Андрій Васильович став до лав Збройних Сил України. Його служба проходила у Шепетівському районному ТЦК та СП. Він був готовий служити народу, але доля розпорядилася інакше — підступний крововилив у мозок у січні 2025-го став початком його останньої, найважчої боротьби за життя.

Три місяці лікарі та рідні молилися за його одужання, проте 8 квітня Андрій Осіпчук пішов у засвіти в стінах Шепетівської лікарні.

Сьогодні, у річницю його загибелі, ми згадуємо Андрія як добру, чуйну та глибоко інтелігентну людину. Він не шукав слави, а просто сумлінно виконував свою роботу — і в цивільному житті, і в однострої.

Андрій похований у рідній Карабіївці, він навічно став частиною історії нашого краю. Його ім’я вписане в літопис мужності Теофіпольщини.

Висловлюємо щирі слова підтримки родині. Нехай Господь дарує спокій його душі, а нам — сили пам’ятати про його добрі справи.

Вічна пам’ять Андрію Васильовичу Осіпчуку. Низький уклін Захиснику!