Гладкий Сергій Олександрович
Дата та місце народження: 08 травня 1998 року в селі Гаврилівка, Теофіпольського району, Хмельницької області
Дата і місце загибелі: 20 вересня 2025 року поблизу села Яблунівка, Краматорський район, Донецька область
Військове звання: Санітар-снайпер 4 - бойової групи снайперів спеціального призначення 1-ї групи снайперів спеціального призначення загону снайперів
Гладкий Сергій Олександрович (позивний «Хаус») народився 8 травня 1998 року в селі Гаврилівка, Теофіпольського району, Хмельницької області.
У 2004 році Сергій пішов до першого класу Гаврилівської загальноосвітньої школи I–III ступенів, де здобував базову освіту. У 2013 році закінчив школу та продовжив навчання у Шепетівському медичному училищі за спеціальністю «Стоматологія». У 2017 році він отримав кваліфікацію молодшого спеціаліста стоматології (гігієніст зубний) та того ж року вступив до Київського міжнародного університету на факультет «Стоматологія».
Паралельно, з 2021 року, Сергій навчався на кафедрі військової підготовки офіцерів запасу у Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського, який успішно закінчив у 2022 році, здобувши кваліфікацію лікар стоматолог. Після цього вступив на інтернатуру в Київський медичний університет за спеціальністю «Стоматологія».
26 липня 2023 року Сергій залишив цивільне життя та добровільно вступив до лав 12-ї бригади «Азов» Національної гвардії України, де проходив службу бойовим медиком. У червні 2025 року продовжив службу у підрозділі на посаді санітара-снайпера 4-ї бойової групи снайперів спеціального призначення.
20 вересня 2025 року Сергій загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Яблунівка, Краматорський район, Донецька область. Йому було 27 років. Поховали Героя 29 жовтня 2025 року в рідному селі Гаврилівка.
Сергій залишив по собі світлу пам’ять як неймовірно добра, весела та розумна людина, яка завжди вміла вислухати, дати пораду та підтримати. Для побратимів він був надійним і відданим. Залишивши перспективну кар’єру лікаря, Сергій обрав рятувати життя там, де було найважче, і мріяв робити ще більше. Він був єдиним сином у батьків, і його втрата стала непоправною для рідних, друзів та побратимів.
