Стецюк Олексій Петрович
Дата та місце народження: 05 липня 2001 року в селі Окіп Білогірського району Хмельницької області
Дата і місце загибелі: 05 вересня 2025 року на Харківщині, поблизу міста Куп’янськ
Військове звання: молодший сержант
Стецюк Олексій Петрович народився 5 липня 2001 року в селі Окіп Білогірського району Хмельницької області у багатодітній родині. Проживав у селі Бережинці. Дитинство хлопця було непростим: коли йому було лише три роки, помер батько.
Змалку Олексій ріс добрим, слухняним і працьовитим. Він цікавився технікою, допомагав родині, не цурався жодної роботи. Освіту здобував у спеціальній загальноосвітній школі Хмельницької обласної ради в селищі Антоніни, де закінчив 9 класів. Після цього вступив до Теофіпольського промислового ліцею, який закінчив у 2020 році, здобувши професію тракториста-машиніста.
Ще з юних років Олексій працював – з 16 років допомагав у господарстві ТОВ «Україна-2001». Пізніше працював у Хмельницькому.
У 18 років був призваний до військкомату. Проходив строкову службу, після якої підписав контракт та став військовослужбовцем 8-го полку Сил спеціальних операцій Збройних Сил України. Службу ніс у місті Хмельницькому, сумлінно виконував свої обов’язки, проявляючи мужність і відданість присязі.
З початком повномасштабного вторгнення російського агресора Олексій без вагань став на захист рідної землі. Він героїчно виконував бойові завдання, захищаючи незалежність і свободу України.
5 вересня 2025 року на Харківщині, поблизу міста Куп’янськ, Олексій отримав поранення. Разом з іншими пораненими його евакуйовували до госпіталю. Та ворожий дрон наздогнав транспорт і скинув вибухівку. Усі, хто був у машині, загинули…
Це непоправна втрата для родини, для громади, для всієї України.
09 вересня 2025 року поховали Олексія Стецюка з усіма військовими почестями на кладовищі у селі Бережинці.
