Францішкевич Сергій Казимирович
Дата та місце народження: 05 червня 1972 року в селі Смотрич Дунаєвецького району Хмельницької області
Дата і місце загибелі: 07 березня 2025 року поблизу населеного пункту Мирне Волноваського району Донецької області
Військове звання: Сержант 110-ої Окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ
Нагороди: Почесний нагрудний знак Головнокомандувача Збройних Сил України «За збережене життя», відзнака Міністра оборони України «За поранення».
Народився Сергій Францішкевич 5 червня 1972 року в селі Смотрич Дунаєвецького району Хмельницької області. Згодом разом із родиною переїхав до селища Теофіполь.
Після закінчення Теофіпольської середньої школи №2 вступив до Чемеровецького медичного училища, де здобув середню спеціальну медичну освіту.
Із лютого 1992 року розпочав трудову діяльність у Теофіпольській центральній районній лікарні, а вже з 1993 року працював фельдшером швидкої медичної допомоги. За роки роботи в складі бригади екстреної допомоги Сергій Казимирович зарекомендував себе як відповідальний, сумлінний і висококваліфікований фахівець. Вирізнявся дисциплінованістю, пунктуальністю та користувався заслуженою повагою серед колег.
Разом із дружиною Валентиною виховали двох дітей.
8 березня 2022 року добровільно став до лав Збройних Сил України. Служив у званні сержанта на посаді санітарного інструктора лікувального відділення медичної роти.
За службу був відзначений державними нагородами: 11 грудня 2023 року отримав почесний нагрудний знак Головнокомандувача Збройних Сил України «За збережене життя», а 17 червня 2024 року — відзнаку Міністра оборони України «За поранення».
7 березня 2025 року загинув під час виконання службових обов’язків внаслідок ворожого авіаудару керованою авіабомбою поблизу населеного пункту Мирне Волноваського району Донецької області.
Похований у селищі Теофіполь на кладовищі цукрового заводу з усіма військовими почестями.
