Козак Олександр Миколайович
Дата та місце народження: 29 червня 1974 року в селі Волиця–Польова Теофіпольського району Хмельницької області
Дата і місце загибелі: 7 квітня 2024 року поблизу села Берестове Бахмутського району Донецької області.
Військове звання: солдат, стрілець-снайпер 1 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону
Нагороди: Указом Президента України від 2 серпня 2004 року №500 нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня, посмертно
Козак Олександр Миколайович народився 29 червня 1974 року в селі Волиця–Польова Теофіпольського району Хмельницької області.
Після закінчення Волице–Полівської ЗОШ І–ІІ ступенів вступив до Базалійського ПТУ, де здобув професію електрозварювальника. Працював у Волице–Полівському міжколгоспному санаторії–профілакторії «Колос» сантехніком, пізніше – електрозварювальником у місцевому ТОВ «Хлібороб».
Мобілізований 14 листопада 2023 року восьмим відділом Хмельницького РТЦК та СП. Мав звання солдата, служив стрільцем-снайпером 1 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону.
Загинув 7 квітня 2024 року під час бойових дій з військовими формуваннями російської федерації під час інтенсивних обстрілів і штурмових дій противника поблизу села Берестове Бахмутського району Донецької області.
Був одружений, разом із дружиною виховували трьох дітей – двох синів та доньку.
Похований 11 квітня 2024 року в селі Волиця–Польова Хмельницького району Хмельницької області.
Солдата Козака Олександра Миколайовича Указом Президента України від 2 серпня 2004 року №500 нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня, посмертно.
