Сьогодні минає рік з дня загибелі Героя Олександра Гаврилюка. Рік, як війна залишила ще одну рану, що не загоїться ніколи…
Сьогодні минає рік з дня загибелі Героя Олександра Гаврилюка. Рік, як війна залишила ще одну рану, що не загоїться ніколи…
Наш Захисник народився 07 січня 1976 року в с-щі Базалія Теофіпольського району Хмельницької області.
Закінчив Богданівську ЗОШ І–ІІІ ступенів, згодом — Кам’янець-Подільський сільськогосподарський технікум. Працював завідувачем фермою в агроформуванні села Нова Гребля, а з 2010 року — механізатором у ТОВ «Україна-2001».
14 листопада 2023 року був мобілізований до лав ЗСУ. На початку 2025 року Олександра перевели до 155-ї окремої механізованої бригади імені Анни Київської, яка виконувала бойові завдання на Донеччині.
31 січня 2025 року Захисник загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Котлине Покровського району Донецької області. Поховали його 05 лютого 2025 року на кладовищі селища Базалія.
У Героя залишилися дружина та двоє дітей.
Сьогодні ми з вдячністю та шаною схиляємо голови перед подвигом Олександра.
Дякуємо тобі, наш Герою, за мужність, за силу, за вибір стати на захист рідної землі. Дякуємо за кожен день нашого життя, за кожен ранок, який ми зустрічаємо, за надію на мирне завтра. Твоя жертва – не марна. Твій подвиг – навіки вписаний в історію нашої громади й України.
Вічна пам’ять та шана Олександру Гаврилюку.
