27 січня разом з усім світом ми вшановуємо пам’ять жертв Голокосту — однієї з найстрашніших сторінок історії людства ХХ століття, трагедії масового винищення єврейського народу.
27 січня разом з усім світом ми вшановуємо пам’ять жертв Голокосту — однієї з найстрашніших сторінок історії людства ХХ століття, трагедії масового винищення єврейського народу.
Голокост — це не лише біль мільйонів загублених життів. Це гіркий урок для всього світу, застереження про смертельну небезпеку расизму, ненависті й нетерпимості. Про те, до чого призводить одержима, людиноненависна ідеологія, яку сповідували прихильники фашизму.
Сьогодні ми схиляємо голови перед усіма, хто загинув у ті страшні роки, та згадуємо українців, які, ризикуючи власним життям, намагалися врятувати приречених. Ми приєднуємося до світової жалоби й співчуваємо болю та втраті, ім’я якої — Голокост.
Наш спільний обов’язок — зберігати й передавати майбутнім поколінням правду про жахливі злочини нацизму, щоб ніколи знову подібне не повторилося.
Та, на жаль, історія болісно відлунює в сьогоденні. На зміну фашизму прийшов рашизм. І український народ від 2014 року, а особливо з початком повномасштабної війни, знову відчув на собі геноцид: у Бучі й Ірпені, Харкові й Херсонщині, на Донеччині та в багатьох інших містах і селах України. Безневинно вбиті діти, люди похилого віку, закатовані цілі родини — і це через понад 80 років після перемоги над фашизмом.
Ми ніколи не забудемо цього. І, як це було після Другої світової війни, злочинці будуть притягнуті до відповідальності за злочини проти людства.
Вічна пам’ять жертвам Голокосту.
Історична довідка: Восени 1941 року нацисти створили в Теофіполі концтабір — гетто, куди було зігнано понад 1500 євреїв. Табір розміщувався на території щільної єврейської забудови, був обгороджений колючим дротом і цілодобово охоронявся. За спробу втечі наказували стріляти без попередження.
Людей морили голодом, не постачали води й їжі, змушували до виснажливих робіт. Умови були нелюдськими — у тісних приміщеннях не було змоги навіть сісти чи лягти.
21–22 січня 1942 року нацисти здійснили масові розстріли. Чоловіків, а згодом жінок та дітей під конвоєм везли до котловану між Теофіполем і селом Підліски (колись Ленінське), де їх розстрілювали з особливою жорстокістю. За два дні було знищено близько 1400 осіб. Загалом у Теофіполі та околицях нацисти розстріляли близько 2000 євреїв.
Це — трагедія, яка назавжди залишила чорний слід в історії нашого краю.
Пам’ять про ці події — наш моральний обов’язок і застереження для майбутніх поколінь.
Пам’ятаємо. Схиляємо голови. Не пробачимо.
