Сьогодні минає два роки з дня загибелі нашого Героя, жителя села Святець — Олега Рендюка, підполковника Збройних Сил України, начальника штабу, першого заступника командира 10-ї гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».
Два роки пам’яті. Два роки болю і вдячності.
Сьогодні минає два роки з дня загибелі нашого Героя, жителя села Святець — Олега Рендюка, підполковника Збройних Сил України, начальника штабу, першого заступника командира 10-ї гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».
Наш Герой народився 15 квітня 1988 року в селі Велика Салиха Красилівського району на Хмельниччині. Останні роки свого життя проживав у селі Святець, яке стало для нього рідною домівкою та місцем вічного спочинку.
Навчався Захисник у Великосалиській ЗОШ, згодом — у Хмельницькому інституті економіки та підприємництва. Паралельно проходив навчання на військовій кафедрі Прикордонної академії імені Богдана Хмельницького, де у 2008 році отримав звання молодшого лейтенанта.
З 2010 по 2019 рік Олег служив у лавах Збройних Сил України. Починав службу в Чернівцях, з 2013 року — у складі 128-ї гірськопіхотної бригади. Із 2014 року захищав Україну на сході, був учасником АТО, за мужність і відданість Батьківщині нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
З грудня 2019 року проходив службу за контрактом, працював заступником військового комісара Теофіпольського військового комісаріату, далі – заступником начальника 8 відділу Хмельницького районного територіального центру комплектування та соціальної допомоги. Колеги згадують його як справжнього професіонала, принципову, чесну і надзвичайно порядну людину.
У червні 2023 року Олег Рендюк був призначений начальником штабу, першим заступником командира 10-ї гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».
21 січня 2024 року він загинув під час виконання обов’язків військової служби в районі населених пунктів Слов’янськ — Миколаївка Краматорського району Донецької області.
Олег Рендюк був люблячим чоловіком, батьком сина та доньки, для яких назавжди залишиться прикладом честі, сили та відваги. Похований 24 січня 2024 року в селі Святець.
Схиляємо голови у скорботі.
Пам’ятаємо. Шануємо. Дякуємо.
Герої не вмирають. Вони живуть у нашій пам’яті та вільній Україні.
