Рік тому війна забрала життя ще одного нашого земляка, воїна, чоловіка, батька, сина України — Юрія Ткачука.
Рік тому війна забрала життя ще одного нашого земляка, воїна, чоловіка, батька, сина України — Юрія Ткачука.
Народився Герой 3 травня 1973 року в селі Кузьминці. Тут минуло його дитинство, тут він зробив перші кроки в житті, тут навчився працювати чесно і по-справжньому любити свою землю. Після навчання в Кузьминецькій школі та Теофіпольському СПТУ №34 він повернувся у рідне село, працював токарем і трактористом, жив простим, працьовитим життям.
Він був люблячим чоловіком і батьком двох дітей. Людиною, на яку можна було покластися.
22 листопада 2022 року Юрій Васильович став до лав Збройних сил України. Служив солдатом, майстром ремонтного відділення бронетанкової техніки взводу технічного забезпечення танкового батальйону.
09 грудня 2024 року поблизу населеного пункту Діброва на Луганщині його життя обірвалося внаслідок ворожого удару з БпЛА та мінометного обстрілу…
Рік болю без нього. Рік сліз у його родини. Рік пам’яті в серцях усіх, хто його знав.
Похований Юрій у рідному селі Кузьминці.
Світла пам’ять Герою. Вічна слава Захиснику України.
Ніколи не забудемо. Ми пронесемо ім’я кожного Героя крізь час — із честю, любов’ю і вічною вдячністю.
