29 вересня — День пам’яті жертв Бабиного Яру
29 вересня — День пам’яті жертв Бабиного Яру
Літо 1941-го. Німці стрімко наступають і на 89-му дні війни, 19 вересня, вже господарюють у Києві. До цього вони «відзначилися» розстрілами євреїв інших «визволених» міст і сіл, позбавивши життя майже 100 тисяч осіб.
28 вересня у Києві з’являються оголошення, в яких йдеться про те, що 29 вересня всім євреям належить зібратися на розі вулиць Мельникова та Дегтярівської, взявши із собою документи, цінні речі, теплий одяг. За невиконання наказу — розстріл. Наступного дня у вказаному місці збирається сила-силенна люду. За кілька годин багатотисячна колона у супроводі гітлерівців вирушає в напрямку урочища Бабин Яр.
Згодом цей маршрут історики назвуть "дорогою смерті". Нею 29 вересня пройшли десятки тисяч людей. В них відбирали гроші, коштовності, документи, наказували залишати речі й верхній одяг.
Людей розстрілювали на майже півкілометровому відтинку яру, який закінчувався за теперішньою станцією метро «Дорогожичі». Їх змушували роздягатися догола, спускатися в яму й лягати долілиць, одне на одного, а вздовж рядів проходили німецькі поліцейські й стріляли в потилицю. До 18-ї години того дня встигли вбити майже 22 тисячі. Інших приречених на ніч загнали в порожні гаражі на Лагерній. Наступного дня їх чекала та сама доля. Потім сапери підірвали схили, щоб земля засипала тіла, і змусили військовополонених вирівняти дно яру.
Криваві події в Бабиному Яру стали однією з наймасштабніших каральних акцій Другої світової війни.
Пам’ять про ці масові вбивства мала убезпечити світ від будь-яких проявів національної та расової ворожнечі. Чи могли б ми подумати, що в сучасному світі, на території вільної незалежної країни, ці жахи знову повторяться?!
Буча, Ірпінь, Мотижин, Макарів, Бородянка та ще багато українських міст зазнали злочинів рашистів. Закатовані в підвалах, розстріляні в спини, вбиті в автівках, застрелені на подвір’ях. На жаль, знову на нашій землі вбивають ні в чому невинних людей.
Ми знову стали жертвами хворого уявлення “наддержави” про "правильний" порядок.
Світове співтовариство має пам’ятати: мир, безпека й рівновага Європі та світі можливі тільки після того, як Україна переможе у війні, а всіх рашистських злочинів буде належно покарано – так, як колись було покарано нацистських злочинців. Кожен наш співвітчизник, кожен сантиметр української землі, кожна зруйнована будівля і розбита пам’ятка будуть свідками у процесі над тоталітарним режимом, що сьогодні чинить терор на нашій землі.
Ми обов'язково вистоїмо і помстимося!
