Логотип

Теофіпольська селищна рада

Хмельницька область, Хмельницький район

Стасюк Ігор Валерійович

Стасюк Ігор Валерійович

Дата та місце народження: народився 03 січня 1991 року у Каховці

Дата і місце загибелі: 26 липня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу Костянтинівки Краматорського району Донецької області

Ігор Валерійович Стасюк народився у Каховці. Дитинство та юність провів у селі Погорільці, де виріс, сформувався як людина та знайшов своє коло друзів і близьких.

Ігор був майстром на всі руки — працьовитим, відповідальним і вмілим. Багато років його життя було пов’язане з Теофіпольщиною, де він працював, будував своє життя та створював родину. Для близьких він був люблячим сином, чоловіком і татом.

Після початку повномасштабного вторгнення росії Ігор не залишився осторонь. У перші дні великої війни він добровольцем став на захист України. Протягом трьох років і трьох місяців боронив державу на різних напрямках фронту, виконуючи свій військовий обов’язок.

Після демобілізації Ігор повернувся до родини. Та війна не завершилася, і вже 6 травня 2026 року він знову був призваний до лав Збройних Сил України. Службу проходив у складі 156-ї окремої механізованої бригади.

26 липня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу Костянтинівки Краматорського району Донецької області Ігор Валерійович Стасюк загинув. Йому було лише 35 років.

14 серпня 2026 року Теофіпольська громада провела свого Захисника в останню земну дорогу. Ігоря зустріли та провели живим коридором пошани — зі сльозами на очах, молитвами та схиленими головами. Попрощатися з Героєм прийшли рідні, друзі, побратими та жителі громади.

Після панахиди траурна процесія вирушила до Алеї Героїв, де Ігор Валерійович знайшов свій останній спочинок.

Ігор Стасюк віддав найдорожче — власне життя — заради захисту України, своєї родини та людей, які залишалися в тилу. Він двічі ставав до лав захисників: спочатку добровольцем у перші дні повномасштабної війни, а згодом знову повернувся до війська, коли Батьківщина потребувала його служби.

Його життєвий шлях обірвався надто рано, але пам’ять про Ігоря назавжди залишиться з його родиною, побратимами, друзями та всіма, хто його знав.

Вічна пам’ять і слава Захиснику України Ігорю Стасюку.